Резюме. Абсцеси головного мозку: аналіз результатів лікування 242 пацієнтів.

Юрий Яшаров
1 июн. 2024 г.
12 мин. чтения

УДК: 616.831-002.3-089.168

Яшаров Ю.А.

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», Україна.

Ключові слова: абсцес головного мозку, ефективність лікування, хірургічне лікування.

Резюме

Абсцеси головного мозку: аналіз результатів лікування 242 пацієнтів.

Яшаров Ю.А.

ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», Україна.

Ключові слова: абсцес головного мозку, ефективність лікування, хірургічне лікування.

Актуальность: Незважаючи на стрімкий розвиток мікрохірургічної техніки, нейровізуалізації, антибактеріальної терапії абсцеси головного мозку залишаються потенційно фатальним інфекційним захворюванням центральної нервової системи. Важливою особливістю цієї патології є те, що страждають люди молодого працездатного віку.

Мета дослідження: Провести аналіз ефективності хірургічного лікування хворих з абсцесами головного мозку.

Матеріали і методи: Серед 242 пацієнтів з абсцесами головного мозку було 33 дітей та 209 дорослих. Серед дорослих осіб чоловічої статі було 143 (68,4%), жіночої – 66 (31,6%). Вік хворих коливався від 4-х місяців до 74-ти років, у середньому 36,5±13,8 року.

Результати: Для оцінки ефективності лікування та ступеню неврологічного дефіциту у хворих з абсцесами головного мозку використовували шкалу результатів Глазго (Glasgow Outcome Scale).

Загалом на момент виписки, або переведення хворого із нейрохірургічного відділення були отримані наступні результати:

77 (32%) – добре відновлення (5 бал);
90 (37%) – задовільний результат (4 бали);
41 (17%) – недостатнє покращення, глибока інвалідність (3 бали),
5 (2%) – незадовільний результат (2 бали);
29 (12%) випадках був летальний результат (1 бал).

Добрих результатів при застосуванні стереотаксичних технологій було отримано в 1,7 рази більше, а саме 30,8% при традиціійних нейрохірургічних втручаннях та 50% при застосуванні нейронавігації та стереотаксії (Р˂0,05).

Заключення: Аналізуючи результати по роках дослідження, прослідковується чітка тенденція до зменшення відсотків летальних випадків з 20% у 1995-1999 роках до 9,9% у 2011-2014 роках, та відповідно зростання позитивних результатів.

Резюме

Абсцессы головного мозга: анализ результатов лечения 242 пациентов.

Яшаров Ю.А.

ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А.П.Ромоданова НАМН Украины», Украина.

Ключевые слова: абсцесс головного мозга, эффективность лечения, хирургическое лечение.

Актуальность: Несмотря на стремительное развитие микрохирургической техники, нейровизуализации, антибактериальной терапии абсцессы головного мозга остаются потенциально фатальным инфекционным заболеванием центральной нервной системы. Важной особенностью этой патологии является то, что страдают люди молодого трудоспособного возраста.

Цель исследования: провести анализ эффективности хирургического лечения больных с абсцессами головного мозга.

Материалы и методы: Среди 242 пациентов с абсцессами головного мозга было 33 детей и 209 взрослых. Среди взрослых лиц мужского пола было 143 (68,4%), женского – 66 (31,6%). Возраст больных колебался от 4-х месяцев до 74-ти лет, в среднем 36,5 ± 13,8 года.

Результаты: Для оценки эффективности лечения и степени неврологического дефицита у больных с абсцессами головного мозга использовали шкалу результатов Глазго (Glasgow Outcome Scale).

Всего на момент выписки или перевода больного с нейрохирургического отделения были получены следующие результаты:

77 (32%) – хорошее восстановление (5 балл);
90 (37%) – удовлетворительный результат (4 балла);
41 (17%) – недостаточное улучшение, глубокая инвалидность (3 балла),
5 (2%) – неудовлетворительный результат (2 балла);
29 (12%) случаях был летальный исход (1 балл).

Хороших результатов при применении стереотаксическим технологий было получено в 1,7 раза больше, а именно 30,8% при традиционных нейрохирургических вмешательствах и 50% при применении нейронавигации и стереотаксии (Р˂0,05).

Заключение: Анализируя результаты по годам исследования, прослеживается четкая тенденция к уменьшению процентов летальных случаев с 20% в 1995-1999 годах до 9,9% в 2011-2014 годах, и соответственно рост положительных результатов.

Summary

Brain abscess: analysis of treatment of 242 patients.

Yasharov Y.A.

GA ” Institute of Neurosurgery n.a. acad. A.P.Romodanova NAMS of Ukraine “, Ukraine.

Keywords: Brain abscess, Efficiency treatment, surgical treatment.

Rationale: Despite the rapid development of microsurgical techniques, imaging, antibiotic therapy abscesses of the brain are potentially fatal infectious disease of the central nervous system. An important feature of this disease is that it affects people younger working age.

Objective: To analyze the efficacy of surgical treatment of brain abscesses.

Materials and Methods: Among 242 patients with brain abscesses were 33 children and 209 adults. Among adult males were 143 (68.4%), women – 66 (31.6%). The age of patients ranged from 4 months to 74 years, an average of 36,5 ± 13,8 years.

Results: To assess the effectiveness of treatment and the degree of disability in patients with abscesses of the brain used scale results Glasgow (Glasgow Outcome Scale).

In general, discharge or transfer patients to the neurosurgical department of the following results:

77 (32%) – good recovery (5 points);
90 (37%) – satisfactory result (4 points);
41 (17%) – lack of improvement profound disability (3 points),
5 (2%) – the result is unsatisfactory (2 points);
29 (12%) cases were fatal (1 point).

Good results in the application of stereotaxic technology received 1.7 times greater, namely 30.8% at traditional neurosurgical intervention and 50% with neuronavigation and stereotactic surgery (R˂0,05).

Conclusion: Analyzing the results on years of research, traced a clear tendency to reduce the percent of deaths from 20% in 1995-1999 to 9.9% in 2011-2014, and in accordance with the growth of positive results.

Вступ.

Незважаючи на стрімкий розвиток мікрохірургічної техніки, нейровізуалізації, антибактеріальної терапії абсцеси головного мозку залишаються потенційно фатальним інфекційним захворюванням центральної нервової системи [12].

Важливою особливістю цієї патології є те, що страждають люди молодого працездатного віку, в переважній більшості чоловічої статі. Летальність від цієї патології за останні роки знизилась з 60% до 10%, але втрата працездатності у таких хворих може досягати 50%, також у близько 30% хворих в подальшому розвивається епілептичний синдром [3, 11].

Враховуючи безумовну актуальність проблеми, її соціальну та медичну значущість, запропоновано різноманітні лікувальні стратегії для лікування абсцесів головного мозку. В лікування хворих застосовують два основні напрямки: вдосконалення методик направлених на хірургічне видалення вогнища запалення та вплив на збудників інфекції (антибактеріальна терапія).

Аналіз літератури вітчизняних та закордонних джерел, що присвячені проблемі лікування абсцесів головного мозку вказує на достатньо високий відсоток ускладнень та функціонально незадовільних результатів, що обґрунтовує необхідність подальшого вдосконалення способів хірургічного лікування з абсцесами головного мозку та впровадження нових методів діагностики та лікування, що дозволить підвищити ефективність лікування таких хворих.

Незважаючи на значний розвиток нейровізуалізуючих, мікробіологічних і хірургічних технологій та наявність сильнодіючих антибактеріальних препаратів захворюваність на абсцеси зберігається на стабільному рівні.

Середній вік пацієнтів з абсцесами головного мозку складає від 30 до 45 років, а до 25% абсцеси розвиваються в дитячому віці. У чоловіків ця патологія спостерігається частіше ніж у жінок, а їх співвідношення за різними даними було від 2:1 до 3,5:1 [2, 3, 10, 12, 13].

Абсцеси мозку зустрічаються з частотою близько 0,7 на 100 000 та до 3 випадків на 1 000 000 населення в рік [1, 3, 4, 14]. В Сполучених Штатах Америки абсцеси мозку реєструють від 1500 до 2500 випадків щорічно [6].

Протягом двадцятого сторіччя захворюваність на абсцеси головного мозку знизилась з 2,7 випадків на 100 000 в 1935-44 роках до 0,9 до 1965-81 роках, летальність від абсцесів головного мозку варіює від 5% до 30% [12].

З розвитком сучасних діагностичних технологій таких, як КТ, МРТ та покращенням антибіотикотерапії результати діагностики та лікування абсцесів мозку суттєво покращились, а летальність знизилась з 40-60% майже у п’ятеро. Але тим не менш абсцеси головного мозку залишаються актуальною проблемою [5, 7, 8, 9].

На теперішній час летальність при абсцесах мозку складає близько 10%, а інвалідізація може сягати до 50%, у 30% хворих розвивається епілептичний синдром [1, 3, 11].

В розвинутих країнах найбільше поширені гематогенні абсцеси, а в тих, що розвиваються формування абсцесів відбувається внаслідок хронічних запальних процесів в прилеглих тканих, що пов’язане з неадекватним лікуванням останніх [1].

За етіологією виникнення абсцесу виділяють наступні варіанти: метастатичні, контактні та травматичні. У ряді випадків первині джерела інфекції не виявляються ні анамнестично, ні при ретельному клінічному дослідженні, ні на секції, що відносять до ідіопатичних або криптогенних абсцесів.

Мета дослідження. Провести аналіз ефективності хірургічного лікування хворих з абсцесами головного мозку.

Матеріали і методи: Серед 242 пацієнтів з абсцесами головного мозку (з 6 областей України) було 33 дітей та 209 дорослих. Серед дорослих осіб чоловічої статі було 143 (68,4%), жіночої – 66 (31,6%). Вік хворих коливався від 4-х місяців до 74-ти років, у середньому 36,5±13,8 року.

Частота абсцесів головного мозку у обстежених була неоднаковою в різних вікових групах і при розподілі по статі. Абсцеси головного мозку частіше спостерігалися у хворих саме працездатного віку – 79%.

Хворих чоловічої статі було 164 (67,8%), жіночої 78 (32,2%), співвідношення 2,1:1. Дітей віком до 1 року було 4 (12,1%), від 1 до 2 років — 2 (6%), від 2 до 3 років — не було, від 3 до 4 років – 1 (3%), більш 4 років – 26 (78,9%). Хлопчиків було 22, дівчат – 11, співвідношення 1:2.

Всі пацієнти проходили всебічне обстеження. Всім хворим проводилося КТ або МРТ дослідження. Під час оперативного втручання у всіх хворих проводився забір вмісту абсцесу для культурального дослідження (бактеріологічний посів) і визначення чутливості до антимікробних препаратів.

При виборі лікувальної тактики в нашому дослідження переважали випадки хірургічного лікування в комбінації з антибактеріальноїю терапією. Тобто з 242 хворих було прооперовано 233 (96,6%) хворих, а без операції – лише 9 (3,7%).

Хірургічне лікування планували на основі даних нейровізуалізуючих методів дослідження. Нейровізуалізаційні дослідження дозволяли виявити абсцес його локалізацію, розміри, кількість, оцінити перифокальний набряк, наявність дислокації мозкових структур.

КТ дослідження виконано у 151 пацієнта, МРТ – у 59, КТ в сполученні с МРТ – у 28 пацієнтів. В двох випадках виконано ОФЕКТ дослідження, в двох нейросонографія. Для підвищення діагностичної цінності застосовували контрастування, що дозволяло візуалізувати капсулу абсцесу.

Результати: Клінічні прояви абсцесів залежали від локалізації патологічного вогнища, вірулентності та виду збудника, імунного статусу хворого та інших. У переважній більшості випадків наявність підтвердженого абсцесу є показанням до термінового хірургічного втручання.

Консервативне лікування у нашому дослідженні проводилось на початковому етапі формування абсцесу, тобто енцефаліту, що абсцедує, при розмірах абсцесу до 2,5 см за умови відсутності змін дислокаційного характеру.

Консервативне лікування складалось з антибактеріальної терапії препаратами широкого спектра дії та протинабрякової терапії згідно схем лікування за клінічними протоколами надання медичної допомоги.

За умов відсутності позитивного ефекту від консервативного лікування та при погіршенні стану хворого (при збільшенні об’єму вогнища, при появі дислокаційних симптомів) лікування доповнювали хірургічним втручанням.

В нашому дослідженні були застосовані наступні хірургічні методики (рис. 1).

Тотальне видалення абсцесів разом із капсулою (іноді капсула видалялась частково внаслідок її щільного зрощення з мозком або її розривом) – у 115 хворих;
Дренування порожнини абсцесу – у 78 хворих;
Пункційний метод без застосування стереотаксичних методік – у 18 хворих;
Окремо виділили групу хірургічних втручань із застосуванням стереотаксичних методик (оскільки результати лікування в цій групі були найкращими) – у 22 хворих (пункція абсцесу – у 9 хворих, дренування – у 9 хворих, видалення з капсулою – у 4 хворих).
Без операції – 9 хворих.

Рис. 1 Розподіл хворих за варіантом лікування.

У хворих після втручання в ранньому післяопераційному періоді ми спостерігали, як позитивні так і негативні зміни. У більшості хворих відбувались позитивні зміни: насамперед це зменшення інтенсивності або зникнення загальномозкових симптомів, збільшення об’єму рухів в кінцівках, регрес чутливих, стато-коородинаторних, психічних, інтелектуально-мнестичних розладів, нормалізація температури тіла, тощо.

Для оцінки ефективності лікування та ступеню неврологічного дефіциту у хворих з абсцесами головного мозку використовували шкалу результатів Глазго (Glasgow Outcome Scale, GOS).

77 (32%) – добре відновлення (5 бал GOS);
90 (37%) – задовільний результат (4 бал GOS);
в 41 (17%) – недостатнє покращення, хворий потребує стороннього догляду (3 бал GOS);
в 5 (2%) – незадовільний результат, грубий неврологічний дефіцит (2 бали GOS);
в 29 (12%) випадках був летальний результат (1 бал GOS) (рис.2).

Рис. 2 Розподіл результатів лікування хворих з АГМ.

Аналізуючи результати по роках дослідження, отримуємо чітку тенденцію до зменшення відсотків летальних випадків з 20% у 1995-99 роках до 9,9% у 2011-14 роках, та відповідно зростання позитивних результатів. Поступово стає більше у останнє десятиріччя саме добрих результатів, що у 1995-99 склали лише 30%, а в 2011-14 роках вже 40,8% випадків.

Така тенденція обумовлена широким впровадженням в діагностичну та лікувальну практику нових сучасних методів дослідження (нейровізуалізуючих, бактеріологічних) та вдосконалення вже існуючих хірургічних технологій із більш поширеним застосуванням стереотаксичних методик, появою нових антибактеріальних препаратів та їх цілеспрямоване використання.

Вплив стану свідомості хворого при поступленні в нейрохірургічний стаціонар на результати лікування демонструють наступні дані (рис.3).

При збереженні ясної свідомості на момент поступлення хворого переважали добрі (38,7%) та задовільні результати (38%), а летальні випадки були лише у 6,2% хворих.

В наступній групі, де пацієнти поступали з порушенням свідомості до 14-13 балів за ШКГ, результати лікування були дещо гіршими ніж в попередній, оскільки летальність сягнула вже до 12,7%, а добрих результатів було 31,7%.

В групі хворих, що були госпіталізовані з порушенням свідомості на рівні 12-10 балів за ШКГ, результати були ще гіршими ніж в попередніх, оскільки летальність сягнула вже до 15,7%, задовільні результати були отримані у 33,3%, а добрі результати були лише у 16,7% спостережень.

В групі хворих, у яких при госпіталізації рівень свідомості був 9 та менше балів за ШКГ результати були найгіршими ніж в попередніх, оскільки летальність сягнула вже до 50%, задовільні результати були отримані у 28,6%, а добрі результати були лише у 7,1% спостережень.

Попередні результати чітко демонструють, що стан свідомості при поступленні, як показник тяжкості стану хворого в нейрохірургічне відділення суттєво впливає на результати лікування хворих (р˂0,05) (рис. 3).

Рис.3 Результати лікування хворих з АГМ залежно від рівня свідомості при госпіталізації

В групі хворих, що були прооперовані з використанням стереотаксичних технологій летальних випадків не було, в той час в групі там, де хворі були прооперовані за традиційними хірургічними методиками летальність склала 11,1%.

Також відповідно добрих результатів при застосуванні стереотаксичних технологій було отримано в 1,7 рази більше, а саме 30,8% при традиціійних втручаннях та 50% при застосуванні нейронавігації та стереотаксії (Р˂0,05).

За допомогою безрамкової нейронавігації було прооперовано дванадцять хворих. В п’яти випадках було виконано дренування абсцесів, в трьох випадках пункція та аспірація вмісту абсцесу, а в чотирьох тотальне видалення абсцесу з капсулою під контролем навігаційної системи. Десяти хворим було проведено хірургічне лікування із використанням рамкової стереотаксичної аспірації та дренування абсцесів головного мозку.

При аналізі результатів лікування хворих без застосування нейронавігації отримано наступні результати: менш ефективним був метод пункційного видалення абсцесу, при якому летальність сягнула 27,8% в порівнянні з дренуванням (11,5% летальних випадків) та методом тотального видалення абсцесу з капсулою (7,8% летальних випадків). Чітко прослідковується, що співвідношення негативних та позитивних результатів було не на користь групи з пункційним методом лікування хворих.

При пункційному видаленні абсцесів головного мозку переважали негативні та недостатньо ефективні результати – 66,1% (1, 2 та 3 бали за шкалою GOS), тоді як при тотальному видаленні та дренуванні переважали добрі та задовільні результати – 73,6% та 67,9% відповідно (4 та 5 балів за шкалою GOS), Р˂0,05, рис 4.

Рис. 4 Розподіл результатів лікування хворих з АГМ залежно від варіанту хірургічного втручання.

Обговорення: На даний час не існує жодного рандомізованого дослідження по тактиці лікування абсцесів головного мозку. В даній роботі на клінічному матеріалі авторами вивчена ефективність лікування хворих з абсцесами головного мозку впродовж останніх двадцяти років.

Проаналізовані результати стереотаксичних та нейронавігаційних методик в лікуванні абсцесів головного мозку. Науково бґрунтовано, що кращі результати отримані при застосуванні нейронавігаційних технологій в порівнянні з традиційними оперативним втручанням.

Висновки: Суттєвим прогностичним критерієм прогнозу за даними дослідження був стан свідомості хворого при поступленні в нейрохірургічний стаціонар. При рівні свідомості 15 балів за шкалою ком Глазго на момент поступлення хворого переважали добрі та задовільні результати (76,7%), а летальні випадки були лише у 6,2% хворих, а якщо при госпіталізації рівень свідомості був 9 та менше балів за ШКГ результати були значно гіршими, оскільки летальність сягнула вже 50%, а задовільні та добрі результати були лише у 35,7% спостережень (P<0,05).

Аналізуючи результати по роках дослідження, прослідковується чітка тенденція до зменшення відсотків летальних випадків з 20% у 1995-1999 роках до 9,9% у 2011-2014 роках, та відповідно зростання позитивних результатів. У останнє десятиріччя збільшувався відсоток саме добрих, що у 1995-1999 склали лише 30%, а в 2011-2014 роках вже 40,8% випадків.

Література:

Неврология : национальное руководство / под. ред. Е. И. Гусева, А. Н. Коновалова, В. И. Скворцовой, А. Б. Гехт. — М. : ГЭОТАР–Медиа, 2009. — 1040 с.
Мамашарипов К. М. Абсцессы головного мозга: эпидемиология, этиология, патогенез, гистопатология (обзор литературы) / К. М. Мамашарипов // Медицина и образование в Сибири. — 2010. — № 6. — С. 3—9.
Могила В. В. Контактные абсцессы головного мозга / В. В. Могила, И. Ю. Синеокий, И. В. Фурсов // Крымский журн. эксперим. и клинич. медицины. — 2011. — Т. 1, № 1 (1). — С. 96—98.
Потапов О. О. Абсцес головного мозку / О. О. Потапов, О. П. Кмита // Вісник СумДУ. Серія Медицина. — 2010. — № 2. — С. 135—142.
Carpenter J. Retrospective analysis of 49 cases of brain abscess and review of the literature / J. Carpenter, S. Stapleton, R. Holliman // Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. — 2007. — Vol. 26. — P. 1—11.
Erdogan E. Pyogenic brain abscess / E. Erdogan, T. Cansever // Neurosurg. Focus. — 2008. — Vol. 24. — E2.
Bacterial brain abscesses: An evaluation of 96 cases / T. Hakan, N. Ceran, I. Erdem [et al.] // J. Infect. — 2006. — Vol. 52. — P. 359—366.
Improved management of multiple brain abscesses: A combined surgical and medical approach / A. N. Mamelak, T. J. Mampalam, W. G. Obana, M. L. Rosenblum // Neurosurgery. — 1995. — Vol. 36. — P. 76—86.
Mathisen G. E. Brainabscess / G. E. Mathisen, J. P. Johnson // Clin. Infect. Dis. — 1997. — Vol. 25. — P. 763—779.
Current epidemiology of intracranial abscesses: a prospective 5 year study / S. Menon, R. Bharadwaj, A. Chowdhary [et al.] // J. Med. Microbiol. — 2008. — Vol. 57. — P. 1259—1268.
Muzumdar D. Central nervous system infections and the neurosurgeon: а perspective / D. Muzumdar // Int. J. Surg. — 2011. — V.9. — P.113–116.
Patel K. Bacterial Brain Abscess / K. Patel, D. B. Clifford // Neurohospitalist. — 2014. — Vol. 4, N 4. — P. 196—204.
Radoi M. Brain abscesses: clinical experience and outcome of 52 consecutive cases / M. Radoi, V. Ciubotaru, L. Tataranu // Chirurgia. — 2013. — Vol. 108, N 2. — P. 215—225.
Taub E. Image–Guided Management of Brain Abscess / E. Taub, A. M. Lozano // Textbook of Stereotactic and Functional Neurosurgery / eds. A. M. Lozano, P. L. Gildenberg, R. R. Tasner. — 2nd ed. — Berlin; Heidelberg: Springer–Verlag, 2009. — Vol. 1. — P. 769—778.

Література:

Gusev EI, Konovalova VI, Skvorczova AB. [Neurology: national leadership]. Moscow: Iz-vo GEOTAR-Media; 2009. Russian
Mamasharipov KM. [Brain abscesses: epidemiology, etiology, pathogenesis, histopathology (review of literature]. Medicina I obrazovaniye v Sibiri. 2010; 6: 96-98. Russian.
Mogila VV, Sinyeokij IYu, Fursov IV. [Contact brain abscesses]. Krymskij zhurnal eksperim i klinich mediciny].2011; 1(1): 96-98.
Potapov OO, Kmita Op. [Brain Abscess]. Visny`k SumDu. 2010; 2:135-142.
Carpenter J, Stapleton S, Holliman R. Retrospective analysis of 49 cases of brain abscess and review of the literature. Eur. J. Clin. Microbiol. Infect. Dis. 2007; 26: 1—11.
Erdogan E, Cansever T. Pyogenic brain abscess. Neurosurg. Focus. 2008; 24(6). E2.

doi: 10.3171/FOC/2008/24/6/E2.

PMID: 18518747

Hakan T, CeranN, Erdem I. Bacterial brain abscesses: An evaluation of 96 cases. J. Infect. 2006; 52(5): 359—366.

PMID: 16183134

Mamelak AN, Mampalam TJ, Obana WG, RosenblumML. Improved management of multiple brain abscesses: a combined surgical and medical approach. Neurosurgery. 1995 Jan;36(1):76-85;

PMID: 7708172

Mathisen GE, Johnson JP. Brainabscess. Clin. Infect. Dis. 1997; 25(4): 763—779.

PMID: 9356788

Menon S, Bharadwaj R, Chowdhary A. Current epidemiology of intracranial abscesses: a prospective 5 year study. J. Med. Microbiol. 2008; 57: 1259—1268.

doi: 10.1099/jmm.0.47814-0.

PMID: 18809555

Muzumdar D. Central nervous system infections and the neurosurgeon: а perspective. Int. J. Surg. 2011; 9:113–116.

PMID: 21059416

Patel K, Clifford DB. Bacterial Brain Abscess. Neurohospitalist. 2014; 4(4): 196—204.

doi: 10.1177/1941874414540684.

PMID: 25360205

Radoi M, Ciubotaru V, Tataranu L. Brain abscesses: clinical experience and outcome of 52 consecutive cases. Neurohospitalist. 2014; 4(4): 196—204.

PMID: 23618572

Taub E, Lozano AM; Lozano AM, Gildenberg PL, Tasner RR. Textbook of Stereotactic and Functional Neurosurgery. Berlin; Heidelberg: Springer–Verlag; 2009. 1(1): 769—778.